Бігти правди стежкою Бігти не за скоро Брати в руки життя Нести його Як хрест Богом даний В погоду й непогоду І бути переконаним Що життя Це листи Писані Кожного дня З весни коли родилась надія І в осінь Коли здійснювались мрії Коли ставали зрілі Щоб ще так Бути впевненим Що їх зрозуміють Наші люди І не наші Одягнені в мудрість Я впевнений Що тоді буде Жити краще.
Запитання Ростуть в силу Незрозумілі Мовчати будуть Кругом нас Вже стільки помилок Стільки нечесних Осудів Чому Кому потрібні вони Правда вже збагнена Імена Злочинців знані Знані їхні провини А ми ходимо як п’яні Стежками країни Не своїм гріхом Опутані колись Той гріх несемо Хоч помінялася система Ми ідемо Залишаючи правди стежки Забуваючи молитви Прийде час Що люди Осудять нас І стане темно Бо ми помремо. 30.09.2007р.
піднімаємось часто вгору через пару сходинок перескакуємо
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
