Бігти правди стежкою Бігти не за скоро Брати в руки життя Нести його Як хрест Богом даний В погоду й непогоду І бути переконаним Що життя Це листи Писані Кожного дня З весни коли родилась надія І в осінь Коли здійснювались мрії Коли ставали зрілі Щоб ще так Бути впевненим Що їх зрозуміють Наші люди І не наші Одягнені в мудрість Я впевнений Що тоді буде Жити краще.
Запитання Ростуть в силу Незрозумілі Мовчати будуть Кругом нас Вже стільки помилок Стільки нечесних Осудів Чому Кому потрібні вони Правда вже збагнена Імена Злочинців знані Знані їхні провини А ми ходимо як п’яні Стежками країни Не своїм гріхом Опутані колись Той гріх несемо Хоч помінялася система Ми ідемо Залишаючи правди стежки Забуваючи молитви Прийде час Що люди Осудять нас І стане темно Бо ми помремо. 30.09.2007р.
піднімаємось часто вгору через пару сходинок перескакуємо
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
