ЖУК І ПАВУК

 У лісі під ялинкою,

Прикрився жук стеблинкою,

Тепленько йому, спить.

А зверху павутинкою,

Павук, немов драбинкою,

Поснідати спішить.

Тихенько свої ниточки,

Сплітає в густе ситечко,

Щоб жук не міг втекти,

Та жук почув, прокинувся,

Прожогом у бік кинувся,

Чкурнув поміж гілки.

Голодний, злий, нахмурений,

Сидів павук зажурений,

Поживу не зловив,

Жучок хвалився швидкістю,

Своєю винахідністю,

Як павука здурив!