Один з кращих ваших віршів! Тема дущі і серця! його б прочитати по радіо в Україні. Кажуть темп "погоні за доларом" добігає критичного стану. Передбачають зменшення населення України за 10-20 років знижиться до 33 мільйони. Це ж жах! Я живу на чужині майже все своє життя. Моя родина- політичні емігранти. Завжди вболівали за своїм краєм, але повороту не могло бути. Заслання або смерть! Тепер би можна повернутись, але куди і як. Старі ми і немічні. Пам'ять з дитинства залишилася назавжди, а з нею і біль втрати . Дякую за вірш!
Дуже Вам дякую за коментар і поділяю біль Вашої душі! А Ви,знаєте, колись, здається, Кучма сказав, що ми будемо жити добре коли нас буде 15 мільйонів, мабуть, до того йде. З повагою.
Прикро, що дійсність спонукає до написання таких болючих віршів. Все —правда, гірка, тяжка... Але тішу себе надією, що всі повернуться додому за певних умов. Не може бути весь час погано. Виживемо!
Тут, напевно, не стільки люди винні, що шукають заробітку, як рідна влада, котра не може нічого зробити, аби нормальні заробітки люди мали у своїй країні.
Тут все сплелося в тугий віночок; і недолугість влади, і нетерпимість людей і бідність. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
