ПЕРШИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ - мені б змужніння духу

Ми не забули себе поганих , не зруйнували ніч , а вже хочемо світанку щастя . Як можна будувати на руїнах правди , якесь невідоме слово , яке лунає з під землі , і могильними звуками каже нам поклонятися ідолу - корупції . Не можемо себе заставити туди не йти на поклоніння . Бо самотужки - ніхто не може пройти крізь байдужість , щоб збудувати собі світло на шляху , ніхто не хоче власним серцем світити шлях вперед і чекає що хтось за нього це зробить . Дивно чути від освічених людей , про те що їх вже захопила темрява . Чудеса ... Та й годі ... Написано року 2018 для шостого місяця шостого .
---
***
 

Я там не був

живу я тут ,

як стежка серед лісу ,

недруг топтав ,

топтав і друг

ну   ! це життя ,

до біса .

крук на сторожі

пильнує смерть ,

мені б змужніння духу

куди життя -

розбите вщерть  -

 в тиранів -

совісті  -

ні слуху !

я ж не один

ще тисяч я

розритими лежать могили  ,

не страхолюд

не страхопуд

тирани серед нас

живуть ...

...

живі ..  і жили ...

написано року 2016

дня другого місяця девятого