Ми не забули себе поганих , не зруйнували ніч , а вже хочемо світанку щастя . Як можна будувати на руїнах правди , якесь невідоме слово , яке лунає з під землі , і могильними звуками каже нам поклонятися ідолу - корупції . Не можемо себе заставити туди не йти на поклоніння . Бо самотужки - ніхто не може пройти крізь байдужість , щоб збудувати собі світло на шляху , ніхто не хоче власним серцем світити шлях вперед і чекає що хтось за нього це зробить . Дивно чути від освічених людей , про те що їх вже захопила темрява . Чудеса ... Та й годі ... Написано року 2018 для шостого місяця шостого .
---
***
Я там не був
живу я тут ,
як стежка серед лісу ,
недруг топтав ,
топтав і друг
ну ! це життя ,
до біса .
крук на сторожі
пильнує смерть ,
мені б змужніння духу
куди життя -
розбите вщерть -
в тиранів -
совісті -
ні слуху !
я ж не один
ще тисяч я
розритими лежать могили ,
не страхолюд
не страхопуд
тирани серед нас
живуть ...
...
живі .. і жили ...
написано року 2016
дня другого місяця девятого
| 
та
у Вас 
0
