Балада дитячих років
Минулого словом говорить
Я любо приймаю той спів
Читаю притихлі кольори
Кольори дитячих надій
Де сонце золотом гріло
Де місяць у вечір був свій
І хата в якій було мило
Вечеря і всі при столі
Радістю наповнена хата
А ми правди ще голодні
Про все тоді питали тата
А тато про все говорив
Про своє веселе й боляче
Ще нині я чую той спів
І бачу як він тоді плаче
Сльозами промите лице
Про їх відчуття говорило
Сказали що все промине
Бо в Бога незбагнена сила
Балада дитячих років
В уяві колишній триває
Я кормлю нею синів
Хай бувшого не забувають
21.06.2009р.
| 
у Вас 
1
