Балада дитячих років

Балада дитячих років

Минулого словом говорить

Я любо приймаю той спів

Читаю притихлі кольори

Кольори дитячих надій

Де сонце золотом гріло

Де місяць у вечір був свій

І хата в якій було мило

Вечеря і всі при столі

Радістю наповнена хата

А ми правди ще  голодні

Про все тоді питали тата

А тато про все говорив

Про своє веселе й боляче

Ще нині я чую той спів

І бачу як він тоді плаче

Сльозами промите лице

Про їх відчуття говорило

Сказали що все промине

Бо в Бога незбагнена сила

Балада дитячих років

В уяві колишній триває

Я кормлю нею синів

Хай бувшого не забувають

                    21.06.2009р.