Пт, 22.11.2024, 00:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

РОЗМОВА З НЕЛЮБОМ

РОЗМОВА З НЕЛЮБОМ

– Ти зробиш так, як я цього́ бажаю,
Піде́ш зі мною ти до вівтаря,
Збереш інакше свіжого врожа́ю,
І му́зику почуєш дзвонаря.

– Я не піду́! Цього́ не дочекаєш!
А силоміць мене ти не візьме́ш,
Потворнії думки́ давно плекаєш,
Вони не мають і не знають меж.

– Піде́ш зі мною, гордая красуне,
І слова «Н»І не хочу більше чуть,
В моїх шарманках тріскають вже стру́ни,
Мені на вірність маєш присягну́ть.

– Прися́гну я, та тільки не з тобою,
Не пі́ду я з тобою під вінець,
До вівтаря не пі́ду й під стрільбою,
Й весіллю цьо́му бу́де все ж кінець.

– Пере́чити мені ти посмієш,
Бо старости́ з гостя́ми вже прийшли,
Хоч сильним духом, крале, володієш,
Та шлях до тебе легко віднайшли.

– Хай старости́ з весільними гостя́ми,
Вертають в свій убогий духом край,
Ти пла́тиш за весілля їм смертя́ми.
Від мене ру́ки, вбивцю, забирай!

– Не смій мені умови диктувати,
Весіллям скрізь керую я завжди́,
Не хочеш честь свою́ мені віддати –
То будеш пити кров замість води́.

– Я на свої́й  землі́ розпоряджаюсь,
І честь свою́ тобі я не віддам,
А кров’ю вже роками я вмиваюсь,
За мене платять вже роки́ життям.

– Гучне вінчання нас давно чекає,
Його колись собі я уявив,
Зі зброї хор тобі пісні́ співає,
Й тебе добряче кров’ю я скропив.

– Шматована тобою я добряче,
Вже вісім ро́ків болю зазнаю́,
Знущаєшся із мене ти звіряче,
Бо на весілля згоди не даю.

Й не стану я з тобою присягати,
З нікчемою не стану на рушник,
Війною захотів в обі́йми бра́ти,
На мо́ю сукню став твій черевик.

Тому́ забудь, почваро, про вінчання,
І про вівтар нав́іки ти забудь,
Забудь про дальший намір зазіхання,
Собі́ утіху іншу роздобудь!

Усі за ме́не моляться до Бога,
Бо доля небайдужа їм моя́,
З тобою не вінчає нас й доро́га.
Піду́ без те́бе я до вівтаря.

Складу присягу й навіть повінчаюсь,
Та сво́ю честь тобі я не віддам!
Із гідністю я за́вжди сповідаюсь,
І при́воду на шлюб тобі не дам!

Я мрію тільки з МИРОМ повінчатись,
І ра́зом з ним усе життя прожить,
Не смій до мене більше доторкатись!
Госпо́дь поможе все це пережить.

І знову зацвіту я ніжним цвітом,
Мене умиє Божая роса,
Весілля відгуляю з цілим світом,
Сивітиме із МИРОМ лиш коса.

Отямся хоч сьогодні, схаменися,
І перестань зі зброї цілувать,
За всі гріхи ти Богу помолися,
Мене достатньо кров’ю напувать.

Святе Причастя прагну тільки пити,
Щоб сіяти у землю лиш зерно,
Із МИРОМ повінчатись і прожити.
Забудь про мене, злісна сатано!

– Ніко́ли я про тебе не забуду,
Таких, як ти, у світі більш нема,
Тебе я домагатись за́вжди буду
Й робитиму я це не крадькома.

– Такі думки́ усе життя плекаєш,
Та вільною народжена я буть!
Брудну війну, паскудо, ти програ́єш,
Тому́ про мене назавжди́ забудь!

24.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 969105

#Поезія_вірші_війна_ворог_Україна_незламність_нескореність

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
 

Додав: klavysjka (05.02.2023) | Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про військових, армію, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1561 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 20:39, 06.02.2023 [Лінк на твір]
Ага, сатано, як  Ви  влучно  його  назвали,  знай  наших...
avatar
0
2 klavysjka • 01:23, 07.02.2023 [Лінк на твір]
Та це м'яке слово. Нема в українській мові такого слова, яке б  насправді характеризувало цю потвору.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz