Зрада друга чи просто людини,
Яку любиш ти понад все,
Наче квітка і запах провини
Просте почуття принесе. Тільки подих, а вітер, здається,
Надії твої зруйнував.
Гасло сонця із болем поллється
На сум який ти віщував. Душу гордо вбивати не треба –
Це тільки розплата за мир,
Він був праведний хоч і без неба –
З війною з’єднався, як ми. Що це? Вигадка нашої долі
Чи казка, яку створив час?
Зрозумій, ти не граєш вже ролі,
Ти живеш і живеш один раз.
| 
у Вас 
0
