Вт, 05.11.2024, 21:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

"НЕЗВИЧАЙНИЙ ДАР"

                          "НЕЗВИЧАЙНИЙ  ДАР"

      Пів   вулиці  роз'ярених бабів гналося  за  Федором, який  не дивлячись на  свій  доволі  таки  нетверезий стан, біг легко, наче породистий  рисак  по  іподрому.  Попереду усіх  бабів  летіла  Федорова  сусідка  Дуська, з величезним  дрином. Гурт бабів  з  боку нагадував  зграю гусей,  що  ринулася  в атаку  на  ворога, так вони  викрикали, що  зі  сторони  здавалося  гоготіли  і шипіли розбурхані гуски.    А  таки Федір  і був  ворогом  для  усіх  господинь  вулиці… Пив  він  безпробудно. Куди  його  тільки  не  возила  лікувати  дружина,  огрядна  молодиця,  що  нагадувала  своїми  значущими  формами стару  добротну  майстрову  шафу, нічого  не  помагало. І  лупцювала  вона  ж  його  майже  не  щодня,  і  гроші  ховала,  а  все-одно  Федір  до  вечора  встигав  нажлуктитись  в  дзюську.  Ну,  ніде  правди  діти,  з  хати він  нічого  не  виносив,  бо  як  вогню боявся  своєї жінки.  Та  наказала:  «Ти, курвій  сину,  якщо  мені  що  з  хати  потягнеш,  вб'ю!»  А  таки  вбила  би!  Бо  був   він   пучка  духу -  худенький,  маленький.  З  роботи  його  вже  давно  погнали,  а  спрага  ж  жити  не  давала!                                                                       Почало  у  господинь  кожного  дня  щось  пропадати:  то  курка,  то  гуска … Ті  на  тхора  нарікають: «От,  курча  ляга, мабуть  знову  тхір  завівся!»  -  скаржилися  одна  одній.  А  тут  Дуська,  сусідка  Федора,  надумала  завести  гусок  якоїсь  дорогої  голландської  породи.  Купила.  Їздила  за  ними  аж  геть  до  столиці,  купу  грошей  виклала  і  так  вже  ними  тішилась,  так  тішилась!  І  доглядала,  і  годувала  не знати  чим. Вони  у  неї  росли, як  на  дріжджах. Як  почула,  що  у  сусідок  тхір  завівся,  то  по-ночах  не  спала,  все  прислухалася  чи  не  гогочуть  гуси,  бо  ж  таки  гуска  -  не  курка,  завжди  дасть  знати,  що  біда   наближається,  он  вони  навіть  цілий  Рим  врятували  від  ворога.  І  таки  не  догледіла!  Почали  у  неї  майже  не  щоночі  по  гусці  пропадати.  - Господи,- бідкалася нещасна  Дуська. - Той  чортів  тхір усіх  моїх  голландочок  передушить!  І  куди  ж  він  їх  затягає? І  як то  його  гуси  не  чують? Їй  же  ж, бо, буду  спати  у сараї,  бо  ж  такі  гроші   

 вивалила! -  Розповідала  Федчиній  жінці  Дуська  про  своє горе. А  Федір,  що  сидів  під  парканом  на  лавці  біля  своєї  кремезної  дружини, геть  зіщулився  і  став  подібний  на  висушений  опеньок,  і  тільки  зиркав  одним  оком  з-під  пишних  грудей  своєї  благовірної, бо  друге  око  у  нього  геть  запливло  приголублене  її  ніжною  рукою.

      Пару  день  Дуська  мала  чистий  спокій.  Господарка  у  неї  була   у  повному  складі. Голландські  гуси  гордо  походжали  по  садку,  що  кутом  упирався  у  Федорів  город.  Дуська  кожної  години  заглядала  у  садок  і  рахувала  своїх  підопічних.  Ті  ніяк  не  давались до  рахунку. Кожного  разу  у  неї  виходило  то  більше,  то  менше  число.  Надумала  Дуська  для  ліпшого  рахунку  полапати  гусей  і  поприв'язувати  на  лапу  кожної  по  різнокольоровому  бантику. На  другий  день  гусаки  у  неї  розгулювали  по  садку,  наче  Кавалери   Ордену  Підв'язки.  Тепер  вже  Дуська  знала  їм  точний  рахунок.  Ото  одного  дня  зазирнула  вона  до  садка  і  почала  рахувати  своїх  голландок,  тикаючи  пальцем   у  кожний бантик:  «Зелений –раз, голубий  - два…» -   і  так,  усі  кольори,  поки  не  дійшла  до  червоного.  – Гвавт! -  заволала  благим  матом  Дуська. -  Якийсь  чорт  поцупив  мою  гуску  з  червоним  бантиком   серед  білого  дня!-   І  тут  з-за  кущів  смородини  побачила  підбите  око  Федора,  що  невинно  дивилося  на  неї.  «А  якого  біса,  ти  у  моїй  смородині  товчешся?»  -  і  раптом  її  осяйнуло:  «Йой,  то  ти  тутки  моїх  гусей  випасаєш?  А,  бо,  дай  тебе  такий  і  сякий  випасало!»   Федір  підняв  своє  не  зовсім  слухняне  тіло,  що  зараз  дуже   нагадувало  городнє  опудало, яке  немилосердно  гойдав  вітер,  і   щось  невиразно  пробурмотів.  З-під  обшмаганого  светра  підозріло  випинався  живіт,  а  поміж  ногами  теліпалася  червона  стрічка…  Як  же  Дуська  заверещала!.. – Віддай   мою  гуску,  тхір  проклятий!  Гвавт!  Задушив, задушив! -  Враз  сусідські   баби  позбігалися  до  Дуськиного  подвір'я  і  поставали  з  роззявленими   ротами, не  розуміючи,  що  відбувається?  Дуська  верещала,  а  Федір  погойдувався,  моргав  підбитим  оком  і  ангельським  голосочком  повторював:  «Ну, я  сам  не  знаю,  як  вона  там  могла  опинитися? Така  хитра,  сховалася  під  светр,  а  там  же  повітря  немає?  Немає!»  Нарешті  народ  второпав,  що  сталося  і  одразу  ж  заголосив,  завищав, закричав.

- Я  тобі  зараз  сховаю! -  дужче  всіх   закричала   Дуська  і  шарпнула  дрюка,  що  підпирав  гілки  старої  яблуні. Федір,  наче  хтось  підкрутив  йому  невидимий  мотор,  зірвався   з  місця  і  помчав,  як  іноходець  на  скачках,  а  за  ним  полетіли  усі  баби.  Гуску  Федір  тримав  мертвою  хваткою. Нарешті його  невидимий  мотор  почав  відмовляти.  Щось  там  в  ньому  загарчало,  хрякнуло  і,  зашпортавшись,  він  впав  носом  у   картопляне   бадилля.  Розгнівані  баби  взяли  поверженого  Федора  у  міцне  кільце. Дуська,  з  дрюком  у  праведному  гніві  нависла  над  скрученим  у  формі  зародка  винуватцем  її  недоспаних  ночей  і  вже  готова  була    охрестити  його  дрюком,  але  чомусь  передумала,  і   спокійним  голосом  запитала:  «Ти  мені  скажи,  іроде, як  ти  крав  гусей,  а  вони  не  кричали?»

- Не  повіриш,  Дусечко,  дар  такий  у  мене  став,  після  того,  як  моя  звозила  мене  до  знахарки,  щоб  вилікувати  від  горілки. Так  від  горілки  ж  не  вилікувала,  а  стала  мене  худоба  слухатися,  як  підійду  до  неї  так  і  замовкає,  так  до  рук  сама  і  йде. А  ти    знаєш,  дар  занедбати  великий  гріх!  А  я  гріха  боюся!

 -  Тьху! -  сплюнула  з  пересердя  Дуська,  а  всі  жінки  розреготалися  весело  і  незлобливо…


Додав: allagrabinska (07.06.2010) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1959 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): крадіжка, гуси, п'яниця, дар

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
1 Sofi • 09:46, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Клас!!!!!!
avatar
ДЯКУЮ!!! ХОЧУ, ЩОБ УСІ ПОСМІХНУЛИСЬ, СОФІЙКО,БО ЩОСЬ ВЖЕ СУМОМ НА САЙТІ ЗАВІЯЛО!!! tongue respect :) yes
avatar
2 Did • 10:04, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Слів - немає, одні емоції! Хоч веселу короткометражку знімай, адже дуже гарний сценарій уже готовий. tongue
up hands hands hands hands hands yes
avatar
Дякую, Вікторе!!! yes Це на мене подіяла сонячна погода! А то все якесь не зовсім веселе у голову лізло!!! :)
avatar
5 COCODE • 20:51, 07.06.2010 [Лінк на твір]
От подобається мені, як ти прирівнюєш hands hands hands
Молодчинка up up up tongue
avatar
Мішо, а я не зрозуміла, що до чого я прирівнюю? До мене сьогодні все щось тяжко доходить!!! mellow
avatar
7 COCODE • 22:20, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Люблю коли люди признаються. Дійсно....тяжко тобі доходить , але на щастя лише сьогодні tongue
З самого початку і до кінця:Гурт бабів з боку нагадував зграю гусей, що ринулася в атаку на ворога... Бо був він пучка духу - худенький, маленький. став подібний на висушений опеньок.... up respect respect І ще багато чого. Я з таких прирівнянь регочу, аж за боки хапаюсь respect respect respect inverted
avatar
Слухай, у мене сьогодні мозки на бік звернуло!!! Я до другої ночі писала "ДАР". І цілий день "торможу"!!! :) confu9
avatar
9 COCODE • 22:35, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Недаром ти "ДАР" писала. Мені подобається.....чесно - чесно hands hands hands
avatar
Ой, хто б мене ще похвалив, як не ти!!! shy confu9
avatar
11 45tom • 22:57, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Гарно написано! hands hands hands
avatar
Дякую за коментар!!!
avatar
))))))) 5!)))))
avatar
Наталочко, дякую за оцінку!!!
avatar
15 Medbrat • 12:37, 08.06.2010 [Лінк на твір]
Весела історія.Дуже весела,тепер і настрій піднявся up tongue tongue
avatar
Тішусь, що підняла комусь настрій!!! Дякую, що знайшли час і звернули на мене увагу!!! yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz