Розійтись, щоб зустрітись

Чому ж ти їдеш???
Ні, не їдь, не відпущу!
Не їдь! Ти надто рідко приїжджаєш!
Дивлюсь із докором. Стою. Мовчу.
Чекаю погляду. Ти погляд відвертаєш.

Та я знесу вокзал, порву квиток!
Я викраду тебе посеред ночі,
Сховаю весь багаж в один куток,
Віддам хоч півжиття, якщо захочеш!

Хоч їдеш на півроку чи на рік,
І відділяють нас кордон та кілометри,
Зате запам`ятаються навік
Яскравих буднів непідписані конверти….

Тому…до зустрічі. Чекатиму листа.
До неї я лічитиму години.
Мені лишається буденність непроста,
А подруга така - лише єдина!