ЗАГРАТОВАНІ ДОЛІ - Вірші про рідний край

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Shtanko • 15:27, 16.05.2011 [Лінк на твір] Загратовані душі марять, і шукають до світла стежки. Але знову кати заманять і роздавлять надії рештки. І з неволі у краї ріднім, на багатій землі батьківській ми живемо - чужинці бідні, розгубивши любов синівську до зелених лісів і неба, до безкраїх степів і вод. Та чи гірше іще нам треба, Щоб згадали, що ми НАРОД. Дякую, Наталіє! Вірш чудовий. Пече неволя наші душі. Коли ж до змін їх всі порушить? 0Спам 2 Валькірія • 15:42, 16.05.2011 [Лінк на твір] Заґратовані душі марять, А в державі ще й досі чвари, Брат на брата іде війною, Не співають птахи весною, Чорні хмари сховали небо, Нам вже й Бога давно не треба, Ми забули, якого роду, Ми забули, що ми - НАРОД є! Дякую Тобі, Ігоре, за такий коментар, заради нього вартувало писати цього вірша 0Спам 3 Shtanko • 15:56, 16.05.2011 [Лінк на твір] Щиро радий взаєморозумінню. Навернути б і інших. Та як багато до світла хочуть? Видко мало. Дякую, Наталіє, за оцінку коментаря, то Ваш вірш сильний викликав емоції в душі. 0Спам 4 Валькірія • 16:02, 16.05.2011 [Лінк на твір] Та я вже давно, Ігоре, помітила, що між нами існує порозуміння по багатьох "параметрах" 1Спам 5 Shtanko • 16:18, 16.05.2011 [Лінк на твір] Скажу, що радий спілкуванню, що в слові знаю однодумця. Воно подібне лікуванню душі пораненій безумця. Воно подібне силі кревній, що зве поета до творіння, що чистотою вод джерельних, освятить душ земне спасіння. 0Спам 6 Валькірія • 17:24, 16.05.2011 [Лінк на твір] Мабуть, не скажу я так гарно Про спілкування цього користь, Про віршування наше парне, Що лине ген в небес простори, Про те, що ми вчимося Словом Зціляти в душах рани давні, Що воскрешаєм рідну мову, Аби не щезла так безславно, Про те, що Словом, наче лезом, Ми розтинаєм морок світу, Про те, що вічність нам належить, І мусим гідно її стріти! Я дуже рада цій науці, А ще - бо ми є однодумці! 0Спам 7 kiv-als • 18:11, 16.05.2011 [Лінк на твір] Пані Наталю.Ви наше сонце, наша жіночність,наша тендітність,а тепер Ви наша совість.Терпіння І здоров*я Вам. 0Спам 8 Валькірія • 19:30, 16.05.2011 [Лінк на твір] Ярославе, признаюся чесно, що мені стільки гарних слів укупі дуже давно ніхто не говорив, та ще й таких, навіть не знаю, чи тішитися, чи скромно опустити очі... Дякую! 0Спам 9 kiv-als • 19:43, 16.05.2011 [Лінк на твір] Я думаю найкращою подякую за гарні слова, повинні бути Ваші прекрасні твори.Ще раз всіх благ. 0Спам 10 Валькірія • 19:50, 16.05.2011 [Лінк на твір] Прекрасні чи ні - це залежатиме від людей, які навколо, від кількості світла і тепла, яке струменітиме з їх сердець... Та пропри все - так хочеться цей світ робити кращим, добрішим і світлішим. Дякую щиро! 0Спам 11 Pushok • 22:27, 17.05.2011 [Лінк на твір] Вірш променить непокорою та впевненістю що воля є ! Вартий уваги. Моє шанування Вам, пані Наталю. 0Спам 12 metman17L • 23:03, 17.05.2011 [Лінк на твір] Прометеївський вірш. Звучить як ангельська сурма: "збудись, народе мій, збудись!".

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі