Пробач Тепер я знаю ,що ми різні з тобою, Все менш я страждаю від болі, Та залишатись собою немає часу я йду, Я йду назавжди від тебе, Я покидаю життя твоє, Прошу не обіжайся на мене, Повір любив я тебе, За все любив на світі, та зрозумів одне, нам не судилось зустрітись, Но я зустрів і все..... Все,що було лиш між нами, Більше немає ніде, Ми тепер стали чужими.... Я йду від тебе а ти, Робиш вигляд ніби всерівно тобі, Та з часом все ти поймеш, "Тобі завдав я болю, Ти ненавидиш мене, Та не суди так суворо, Вибач як зможеш мене!" Ми розійшлися навіки, Ти не побачиш мене, Я не зустрінусь з тобою, Ми тепер зовсім чужі. Спогадів більше немає, Я зруйнував усе, "Я просто хотів більше ніж дружба, Я просто хотів більше часу проводити з тобою, Я бути хотів з тобою, Тепер лиш одне тобі хочу сказати "пробач"якщо зможеш мене!
Пане Максиме,вітаю з дебютом на сайті.Цікавий стиль написання.Але( без образ) якось трішки кострубато написано.Не має в українській мові слів:обіжайся,поймеш ,а натомість слова - ображайся , зрозумієш. Слово "біль" - чоловічого роду, і тому треба писати " Все менш я страждаю від болю". Не знаю,щось у Вашому вірші є таке ,що дає мені надію,що дуже скоро я прочитаю Ваші нові твори,в яких Ви зможити більш професійніше передавати свої думки.Успіхів.
Якщо є бажання писати - це дуже добре, але написане повинно відповідати певним критеріям, нести зміст і насолоду читачеві, а для цього треба вчитися правильно писати і відточувати свою майстерність.Без образ. Бажаю успіху!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
