ВСЛУХАЮСЯ…
Печаль і біль відлунюються лунко, Бо я не закував її в броню. Коли душа благає порятунку, Боїться порожнечі, як вогню. Тому я сію навіть у негоду, Бо сіяти і жати я люблю. І ремесла навчившись у народу, Я журавля по світу не ловлю. Як залітає в сіть тонку синиця, Чому ж мені не випустить її? Якби в душі я збудував темницю, То в ній би не співали солов’ї. А журавель нехай собі літає, Немає волі, то й життя нема. Якщо чиясь душа цього не знає, Той не читав ще жодного псалма. Вслухаюся, торкнувши кожну струнку, І чується глибока таїна. Якщо душа проситиме рятунку, Я їй не дам ні бренді, ні вина.
Додав: Beatus (31.10.2011)
| Автор: © Іван РЕДЧИЦЬ
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів , Редчиць Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2005
# закладок
? Печаль і біль відлунюються лунко , Бо я не закував її в броню.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
