Так страшно не було ще ніколи, Життя пусте, німе, і зрозуміле, Ах, вернутись би до школи.. і забути те що за роки вже наболіле. Душа пече, і серце бистро б'ється в житті не так вже легко щось дається, проблеми не перескакую, ледве перелажу, і мрію свою невідступну, наче по голівці гладжу. Виношую під серцем, великим оптимізмом пещу що все ще буде, це тільки початки а потім головою б'юся в закутки.. Що я говорю, сам собі і лещу.. Кожен день, як під копірку ні краплі радості чи сміху, колись говорив, готовий зняти зірку, А тепер би пістолет.. і в голові зробити дірку... Та ні, я ще поживу, поборюсь! Хоча я лиш існую.. повністю, з головою ще занурюсь у те що люблю і поки що ціную! Ціную дружбу і кохання, хоча і тут сама лиш зрада і страждання, цінував би вірність.. та це лиш другому, низький уклін, покірність.. В житті потрібно бути сильним, впертим щоб проламатись через всі незгоди.. А резон..? все одно прийдеться впасти мертвим, і характер наш не робить ніякої погоди. Навіщо жити і когось любити? щоб потім сумувати... за тим що прийдеться матір хоронити, і пізніше з міцним сном її ж і забувати. Люди нещасні істоти в житті яких, лиш проблеми й скорботи в яких тільки одна мета.. дізнатись.. Життя - яка твоя ціна?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
