ЛЮБОВ ЧУДО ІЗ ЧУДЕС

ЛЮБОВ З ЖИВИХ ЧУДЕС

 Б’ється в грудях радість і надія,

 Утіха тішить віру в майбуття,

І любов моє сердечко гріє,

В якому тихо стигне почуття.

 Лунає клич і стук у лункій тиші,

 З глибин душевних мрія вирина

Вона терзає синь усе сильніше,

Любов кується там її значна.

Своїм поглядом відбита в світлі,

Свою мрійливу зірку виглядає,

Почуття свої весняні квітлі,

Тільки їй одній відкрити має,

Бо в ній цвіте її надія живо,

Коли любов злітає до небес,

Вона ж бо і не казка, і не диво,

А муза вічна чудо із чудес.