Маленька доню, гілочко бузкова, Моя потіхо, променю ясний! В замерзлу шибку місяця підкова Ясним серпанком сіє ніжні сни.
Дивлюсь на тебе, тепле моє диво, Яка ж ти безпорадна в цьому сні... Хай буде в тебе доля незрадлива, Зозуля накує щасливих днів!
І янгол твій тебе благословляє, В дарунок дасть надійний оберіг, Щоб сад завжди стрічав тебе розмаєм, Коли з далеких вернешся доріг.
А поки ти, усміхнена і мила, Витаєш у своїх дитячих снах, Я над тобою розгортаю крила, Мов над маленьким проліском весна.
|