|  Маленька доню, гілочко бузкова, Моя потіхо, променю ясний!
 В замерзлу шибку місяця підкова
 Ясним серпанком сіє ніжні сни.
 Дивлюсь на тебе, тепле моє диво,
 Яка ж ти безпорадна в цьому сні...
 Хай буде в тебе доля незрадлива,
 Зозуля накує щасливих днів!
  І янгол твій тебе благословляє,
 В дарунок дасть надійний оберіг,
 Щоб сад завжди стрічав тебе розмаєм,
 Коли з далеких вернешся доріг.
  А поки ти, усміхнена і мила,
 Витаєш у своїх дитячих снах,
 Я над тобою розгортаю крила,
 Мов над маленьким проліском весна.
 |