Слова маленькі я візьму І не дивуйтеся тому, Що їх засію тут на нашій рідній ниві. Слова ті родом з чужини - Немає їхньої вини, Що їм чинили дії геть несправедливі. Слова маленькі у рядках, Мов квіти в батьківських садах, На жаль - батьків і тих садів уже немає. Слова в молитвах - ту красу, Мов квіти у вінки, несу Туди, де сплять сини улюбленого краю. Слова малі... і я малий, Не дозволяв зміюка злий Рости нам вільними, він тиснув душу й тіло. Та ми росли, неначе ліс, Мене і букви вітер ніс, Туди, де грізним звуком майбуття гриміло. Слова маленькі Божий грім З дощем несе у рідний дім, Де їх чекає радість, щирий сміх, привіти. Чи досконалі всі вони... Та поспішають з чужини, Мов діти в рідну хату, щоб себе зігріти. 13.01.2010р.
Дуже дякую всім Вам друзі за добре слово. Я з Вами! З повагою Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!