| Перше зауваження, висловлене Фрідріхом Гельдерліном у листі до матері у січні 1799 року, дає визначення поезії як „найневиннішого з занять”. Народжена у шатах гри, отже, нічим не зв’язана, поезія створює свій світ образів, вона – радше сон, а не дійсність, через що не має й ніяких реальних наслідків. >Свій світ поезія творить через слово та в слові, тому, вважає філософ, ми вже знаємо, де треба дошукуватися її сутності – в царині мови. Тобто, якщо поезія невинна через свою пряму причетність до чогось недієвого, мови, то і мова може розумітись як дещо безвинне. Друга примітка визначає мову протилежним чином – як найнебезпечніше з благ. Живучи у світі предметних речей та явищ, людина, вважає Ф. Гельдерлін, більшою мірою занурена у внутрішнє, а її розум полягає у тому, що вона стереже дух. Якраз завдяки цьому їй притаманна свобода як найвища сила наказувати та сповнювати, і збувається це через мову, щоб створюючи, гинучи й повертаючись до вічно живої наставниці й матері, людина посвідчила, ким вона є, щоб показала, що вона від неї успадкувала та що навчилася від неї найбільш божественного – всепідтримуючої любові. Четвертий вислів Гельдерліна „Все, що триває, постає завдяки поетам” Завдяки істотному слову поета суще іменується тим, що воно є, хоча буття ніколи не буває сущим, а ми не ніколи не знайдемо опори в безодні. Лише коли сутність Богів переходить у слово, тоді людське існування отримує основу. Отже, сутність поезії полягає у тому, що вона дає сильну основу людському існуванню. В поезії людина ся зосереджує на самих основах свого існування. За своєю сутністю вона є становленням – закоріненням у Землю.
---------- Поезія не довільно називає все іменами, через іменування вона витягує це все на поверхню. Тому вона є прамовою історичного народу. Якщо Вас зацікавили ці визначення поезії, перейдіть за лінком, який вказаний нижче до повної частини статті. А що для Вас є поезія? Поділіться з нами.
| 
у Вас 
0
