Ні, Ірино, я не натякаю, я просто погодилася з ідеєю Вашого вірша! :-) А "уміти" слово є в українській мові, просто чергування "у"/"в" залежить від контексту (якщо попереднє слово закінчується на приголосний, то - "уміти", а якщо на голосний - то "вміти).
Ваша правда, пані Ірино: треба вміти доторкнутися чиєїсь душі своїм словом, пробудити емоції в читачеві, хвилювання, змусити співпереживати написане. Кожен вірш рано чи пізно знайде свого читача, якщо він написаний від душі і доступний для розуміння.
Згодна з Абігель, то принципи милозвучності української мови, перенесені в орфографію, а відходити можна, якщо дуже необхідно, але ми - я не маю на увазі вас, Ірино, всі носії мови, а в поезії особливо, повинні зберігати пріоритет голосних, по можливості.
Г арна ідея вірша, емоційно і щиро написано, не можна не погодитись з Вами, бо сама так думаю, дякую
О! Безліч спроб... Душа прагне до того, потрібного, слова. Живемо і відточуємо майстерність
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за