|
|
|
Стрічаймо Новий Рік, він поки з нами!
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 31.12.2014
|
|
Прослухати пісню:
"Сніги" на слова Н. Волошко, оранжування - з. а. України Г. Татарченка.
Виконують з.а. України А. Гнатюк і з.а. України Астрая
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 31.12.2014
|
|
|
Зими, що ледь ступила на поріг,
Хлюпоче у ріці стареньке фото.
Брудного листя проржавіле злото
Дрижить в окладі вимоклих доріг.
Розгледівши між хмар найперший сніг,
Стара рілля умліла чорнорото.
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 30.12.2014
|
|
Я тобі не скажу - "допобачення",
Легше, просто, сказать - "прощай"!
|
|
Хоч Новий рік,
але традиції старі
і побажання ненові,-
завждИ одні і тіж...
|
| сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Пироженко Таміла
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leskiv
|
Дата: 29.12.2014
|
|
|
Усе що дихає життям
Не вмре ніколи
На світі –
Лише боротьба
І прагнення до волі
|
|
пройшло Різдво, католицьке, над-строге,
і Рік Старий спинився пред порогом-
а далі- зась! Новий вдягає шати,
сліпучо-білі, а Зима не хоче дати
погідних днів: то- вітер, то - дощі,
хтось сьорба борщ, а хтось смакує щі,
хтось слуха музику вночі,
хтось мучиться в безсонні трудно-спиннім,
хтось тішиться, що небо синє,
а хтось кохається у мові,
чи в колядах,
у - когось, раптом, кругла дата,
у когось- із трибуни- річ завзята...
ну, словом- свята, свята, свята-
збирання складників
в крамницях і льохах,
аби тих страв було дванадцять
на усю челядь й на гостей...
а, за вікном, Вітро-Борей
вітає посвистом людей.
Іван Петришин, ПСШІ
|
а може просто перестати жити?
тоді вже точно не буде боліти,
бо я напевно з розуму зійду....
|
|
Тепло, вже тепло навіть зрання,
Зима ступа, як ступа по дворі,
Діжа, діждались! як востаннє
Покотить сяйво в рідному селі…
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 28.12.2014
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
