|
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 27.12.2014
|
|
|
Кохання вічне!
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 26.12.2014
|
|
|
В народі кажуть, що людина на Землі
Повинна народити й виховати сина,
Дерева посадить, які розквітнуть навесні,
Та дім побудувати в ріднім краї.
| сторінка: Метафізика
| АВТОР ТВОРУ:
Микола Щербина
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mykolay
|
Дата: 26.12.2014
|
|
|
Хватить усі про все брехати
|
|
Віра в хлопців, мов та святість.
Вистояти зИму.
Від москалів Донбас взяти.
Вернути до КрИму.
|
|
Ну, що ж ви, людоньки,
у Новорічну , тиху, ніч,
все про етюди,
що в тарілках,- все ж дивна річ....
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 26.12.2014
|
|
|
То вітер на узбіччі діброву хилитає,
Сміється, грається з деревами в весняному вбранні,
Немов веселу пісеньку співає,
«Йди на прогулянку» - шепоче він мені.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Микола Щербина
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mykolay
|
Дата: 25.12.2014
|
|
|
Стала сохнути в хлопця нога.
Смутно глипа на танці каліка.
Тільки іноді потай згада,
Копнув як він колись чоловіка.
|
|
Час – це весна
А може літо тепле
Чи осінь золота .
*
Час – це життя
Це щастя жити
І відчувати –
Осінь золота –
Це також свято …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 25.12.2014
|
|
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 25.12.2014
|
|
|
З глибин козацького Поділля і прорвалось...
|
|
Тримати почуття в собі ніби й не погано. Ніхто не бачить, жодних докорів. Це зручно. Та варто бути обережним. Може накипіти...
|
|
Осінь ніби минула, але досі таке відчуття, що після холодних дощів варто б було прогулятися парком.
Пофотографуватись серед опалого листя, цілуватись на прохолодній лавці, і як колись після випитого портвейну закрутитися в танці...
жовтень 2011.
|
|
Зоря моя, ти світишся у небі
В далекім просторі віків,
Осяяна, як білий лебідь
На водяній поверхні серед зір.
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Микола Щербина
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
mykolay
|
Дата: 24.12.2014
|
|
|
Моя Вкраїна, моя нене, моя мати,
Своїх синів закликала у бій...
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
