*** Сьогодні ти спокійна гладь у полі, Ромашками всміхаєшся до мене, Затягуєш,плекаєш і поволі, мій світ стає квітчастим і зеленим. *** Сьогодні ти свавільна наче вітер, Мов фурія несешся ввись...у небо, то завмираєш,то почнеш летіти, а ти спитала чи мені це треба? *** Сьогодні ти сумний бархан пустелі, Завмерлий погляд,зкам"янілі брови, сновидою блукаєш по оселі, і знову ні про що твої розмови. *** Якою будеш далі я не знаю, Та зараз ти бурхлива наче море, І я скажу...мабуть не прогадаю, Що ти уся і є моє Аморе.
| 
та
у Вас 
0
Головне, що жінки, в основному, такі і є. Це наша природа і більшість з нас з цим не може справитися, а деякі навіть і не думають, - рахують, що в цьому наша сила. 
