ТРОЄ НАС

…у  мене  тут
Сонце  зійшло!
небесне  
світило.
сяє  все  –
біла  паморозь
велюном
накрохмаленим,
аж  хрумким,
землю
Таїнств  Святих
причастила:
освітила,
очистила
і  освятила!

…а  десь,
на  північний  захід
од  мене,
стоїш
у  напівтемряві
біля  вікна
символом
каліграфічним,
вирізьбленим
ієрогліфом  
обрАзи
і  самоти  –  
ти

ворушиш
в  долоні
холодній,
як  лід,
надважкі
камінчики,
як  згаслі  
давно  зірки  –
білі
космічні
карли-ки,  
то
необачні
мої
провини
і  
крихтоподібні
гріш-ки…  

…а  під  ліжком
за  плінтусом
сіромИшка
так  
дріб`язково  схоже
тоже
точить
зубками  
гострими
і  дрібними  
вИзбирані
потаЄмно
на  полиці
в  тебе
крихти  дрібнІ -
докір
мені...

і  трухляві
старі
горіш-ки