Чому сьогодні білий світ Такий жорстокий, злий, невтішний? Чому буяє, наче цвіт, Злорадства геній - вволю грішний?... Мої думки – мій хрест важкий! Часами так вже допікають У серці, що хоч вовком вий, А відповідь де взять – не знаю. У Бога тільки захист мій, Моя надія і розрада. Серед земних цих веремій – Душевна втіха і порада. … Жахливі, знаю, ті гріхи Роками землю напувавши, Водою мутності ріки Васалів, стерна заснувавших… Очиститись від того зла Настала слушная година, І ватру сміло розвела Багатотисячна родина… - Прошу підмоги, Боже мій, Як звити Край добром докупи?! Сусіде, нас ділить не смій!!! Старанно вбий граничні слупи І викинь навіть з голови, Що, ніби ми були братами… Свої не вішай корогви, Ми з Богом - не з єретиками! *********************** Уже сіріє за вікном… Думки, як діти неслухняні, Гуляють в піжмурки зі сном… Йде день…Дай, Боже, не останній
Чудово, пані Катерино! Особливо останній катрен співзвучний серцю моєму.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
