Мені здається я сама Ніхто мене не розуміє Мій страх пригнічує в мені мою надію. Цей біль мов камінь на душі Стоїть собі тускніє Мені здається я сама Ніхто мене не розуміє. І інколи в моїй душі Вирує буря. А камені такі тяжкі Неначе жмуток горя. Хочеться його схопити І кинути далеко вдаль, Та швидко-швидко дременути Залишивши свій біль подалі. Та марна спроба не покинеш Мій біль в мені жевріє, Та трішки щастя і добра Моє ще серце гріє.
|