Вип`ємо

Вночі перекрутив чаклун годинник,

Та не години, а цілі роки,

В душі я залишилася дитина,

А в зеркалі, усе до навпаки!

Рокам забракло, мабуть, матер`ялу,

І стали вишивати на лиці,

Усі прожиті темпом серіали ,

Врізбили ,ввіковічнили митці.

Питають друзі, чом тобі не спиться ?

Ти не журись, дай вип`єм “на коня”!

А я кажу- нехай ще кінь пасеться,

Бо бач ,як мчиться молодість моя!