Сб, 23.11.2024, 03:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

КАЛИНА (проза)


Росте собі такий кущ калиновий, втішає око прохожих,. Ніхто його особливо і не доглядає. Квітне весною білим квітом, родить червоненькі ягідки. Оце і все.
То чому ж цей такий звичайний кущ так пишається серед українського народу? Чим приваблює до себе? Може тим, що калинові ягідки нагадують краплинки крові, а білий квіт –невинність ? Згине воїн на полі бою, і хтось з перехожих посадить на його могилі кущ цього чародійного деревця.
- Спи спокійно друже, про домівку сни , нехай обіймає тебе калинонька зеленим гіллячком, плаче, проливаючи кроваві сльози, над твоєю невинністю. Ти ж згинув за рідний край, і обороняв усі калини своєї землі. Особливу ту, що росла коло твого вікна , яку ще дід посадив. У ній заховані таємниці твого роду, бо треба було ховати її перед ворогом, берегти пам’ять про подвиги батьків твоїх.-
І росте та калинонька, пускаючи паростки в плодючий грунт, вкорінюються відростки старої калини, ростуть молоді- здорові, вкриті пишним білим цвітом і перешептуються між собою, обіцяючи ніколи не покидати рідного краю. 
То ж рости калинонько, розвивайся! Ти символ невинності нашої неволі, а горячі плоди твої, не дадуть забути про дії криваві і піднімуть тебе, і звеселять нашу землю, нашу рідну Україну!

Додав: Таля (03.09.2015) | Автор: © Наталя Буняк
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1377 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
avatar
0
1 Davudenko • 05:56, 04.09.2015 [Лінк на твір]
55555 hands дякую за високу увагу й повагу
avatar
0
3 Таля • 16:06, 04.09.2015 [Лінк на твір]
Приємно! Дякую!  respect
avatar
0
2 Asedo1949 • 15:02, 04.09.2015 [Лінк на твір]
Цей вірш було написано ще в далекому 2006 році. Тоді я тільки починала записувати свої перші вірші, які чудом приходили до мене і лягали на папір, ще не зовсім сміло, але для мене були найкращими, правда, тепер з деякими змінами, що відповідають часу.

Виріс гарний кущ калини. Хтось же постарався…
Посадив, щоб вкорінявся й вітрам не долався.
Не раз дощ його періщив, не раз било градом,
Не раз квіти облітали збиті снігопадом…
Часи прикрі минулися… Розцвіла калина.
Під вінець, немов зібралась молода дівчИна.
Зелен - листя розпустила… Гілля, немов ложе…
Не побачить красу таку, вже ніхто не може.
Всі роки, що вкорінялась, набиралась сили,
Лихі люди знущалися та й кісточки мили..
Літ за двадцять одбуяло вже, як народилась,
Перли красні потемніли і сумом покрилась…
«Неумисно» налетіли «братики» зі сходу,
На нещасну накинулись, та й зробили шкоду.
Вони тую калиноньку чорним крилом вкрили,
Пригорнули, аж сутужні дзвони задзвонили…
Прагнуть гілля обламати, ягоди склювати,
Та ще диким, брудним криком всю оклевітати.
Не піддайся, калинонько, не тужи, небого!
Допомоги вистояти попроси у Бога,
А Його велика слава, котра править світом,
Надасть сили і відваги забуяти цвітом.
avatar
0
4 Таля • 16:13, 04.09.2015 [Лінк на твір]
Дуже гарно! Зовсім підходить до нашого часу! Крім одної стрічки  взятої з чужого вірша -пісні,  ваші слова торкають душу. Я і не знала, що ви так пізно почали писати вірші. Та ще й як писати! Браво, Катрусю!  roze Заслуговує на подарунок!
avatar
0
7 Asedo1949 • 17:07, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Так, я почала писати вірші, якщо можна так сказати, вже в пенсійному віці, а чому я так кажу, бо ті вірші приходять до мене самі, а я їх тільки записую, дещо підправляю, слідкую за наголосами. Про який вірш-пісню Ви згадуєте? Дуже хотілося б знати, бо я ніколи ні в кого нічого не позичала, так як це називається плагіатом, який я засуджую.
avatar
0
9 Таля • 17:22, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Просто пригадалися слова з пісні "Черемшина," бо ж говоримо про калину. У вас до шлюбу вбрался Дівчина, а там вжито "калина"   Мабуть просто так у вас вийшло.

Подаю пісню

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
avatar
0
11 Asedo1949 • 19:03, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Дійсно перша частина стрічки "мов до шлюбу" однакова, тому я свою змінюю.Дякую!
avatar
0
5 Panna • 18:49, 04.09.2015 [Лінк на твір]
table-7  Вам пані Наталю. table-7 пані Катерині за її чудовий вірш.У ме також є моя калина,яка росте у мене під вікном. Я завжди милуюся нею.
avatar
0
6 Таля • 19:12, 04.09.2015 [Лінк на твір]
Сердечно дякую!  flowers-1
avatar
0
8 Лілія • 17:21, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Неперевершений символ України. Дяка за Ваші рядки.
avatar
0
10 Таля • 17:35, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Дякую, Лілічка, за візит і одобрення.  roze
avatar
0
12 ruhlyvy • 20:29, 05.09.2015 [Лінк на твір]
Надзвичайно поетичний твір, пані Наталя! :hands:
avatar
0
14 Таля • 03:17, 07.09.2015 [Лінк на твір]
Дякуюч земляче! Приємно чути таке одобрення!  respect
avatar
0
13 karas • 17:11, 06.09.2015 [Лінк на твір]
Наше коріння - України доля 
наша калинонька посеред поля ... up up hands
avatar
0
15 Таля • 03:18, 07.09.2015 [Лінк на твір]
Точне окреслення! дякую! happy13


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz