Ну, що сказать вам, пані брате! Колись і наше було здатне На всі оказії життя... Такий закон, таке буття. Та ті, що нині так трактують, Нехай так дуже не флертують Із їхнім нинішнім життям, Бо скоро й їх зметуть з сміттям, І на обочину відкинуть, І доживати там покинуть Таким же чином, як і нас, Бо теж закінчиться їх час...
Хотілося б оптимізму, але звідки його брати? Життєво! Пане Юрію, опечатка "І рОботі".
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️