на виріст нам життя -
широка глибочінь ,
для моря духу ;
і на вітри летять надії
щоб сіяти у душах мир .
колись ще сподіваннями жили ,
тепер ніби калина похилились
і пємо майбуття ...
то може хоч свій час
із совістю прожити ,
прийти на допомогу тим
хто поміч нашу кличе .
живу я сподіваннями такими
і хочу знову всім прийти
і збудувати новий день ,
щоб світлом миротворчості ясний ,
і люди чесно вчилися добро множити .
написано року 2016
дня двадцять другого місяця пятого
| 
у Вас 
0
