Вінки, панахиди, поклони - Вшановуєм пам'ять тих днів… На Сході - свої забобони, Там кирпа збирає синів. Не сотня упавших, не сотня!!! Їх вже і не перелічить… І кожна вдовиця самотня, Сирітство, як сови, кавчить. Батьки посивіли від туги. Їх рана у серці болить Від тої тяжкої наруги, Що поміж народом бринить. Не треба робить з нас героїв! Пора вже спиняти війну, А не задля пишних покоїв Тягти, як корову дійну.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
