Поезіє, життя моїх емоцій
Поезіє! Життя моїх емоцій,
У барвах розмаїття перебіг,
І щастя тут, і біль на кожнім кроці,
Кровиця з ніг! Захований поріг!
Та я іду! В руках немов спасіння ,
Папір і вже надломане перо,
Кладу сюди душевні сподівання,
Тут плачу і радію заодно!
Найкращий друг! Не зрадить не покине !
Слова пливуть, в`яжу все у вінок.
Поезіє, з тобою не загину,
Немов вулкан, змиваєш біль думок!
Додав: Таля (15.07.2018)
| Автор: © Наталія Бунак
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1352 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.