Вт, 05.11.2024, 12:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Похилились вишні стомлено додолу

Похилились вишні стомлено додолу

Під молочні дзвони з поля череди,

Із городу жінка повз сільраду й школу

Несла власну долю, як відро води.

 

Почалась та доля в плетеній колисці

З маминого «люлі» в світлі каганця,

А зросла, сховавшись у дрібнім намисті,

Гріючись красою юного лиця.

 

Парубки злітались, мов шпаки до вишні,

Обіцяли щастя й гори золоті,

Тож собі обрала чуб і вуса пишні,

Що ввійшли у душу, як у храм святі.

 

Розлітались роки, мов з подвір’я діти,

З ранку і до ночі праця в них жила,

І було довкола так багато світу,

Котрий весь вмістився в обриси села.

 

Тож, занісши втому, наче дрова, в хату,

Склавши на колінах руки в мозолях,

Захотілось жінці вік свій вікувати

Десь поза городом в сяючих містах.

 

Прилягла на ліжко, задрімала трохи,

Снилось жінці місто – і вона у нім,

Велетні-будинки, вулиці широкі,

І нема городу, і нема корів.

 

Спи хоч до обіду у святу неділю,

Не реве худоба, не зове у хлів,

Крізь вікно прокрите лиш автомобілі

Гулом колошматять світ безкраїх снів.

 

А наступить вечір, зодягнешся в сукню,

І пройдеш проспектом, ваблячи мужчин,

Ні сапа не кличе, ні свиня не хрюкне…

Не гукне й сусідка на плітки за тин.

 

Споришева стежка не заросить ноги,

Не дзвенить повітря, бо густе, як дим,

Ніби жайвір, в серці забринить тривога,

І селом запахне рідним, дорогим.

 

Тож, з повік струсивши втому і дрімоту,

Усміхнеться жінка: місто – це не те,

Як душа, пригрівшись у селі, з городу,

На землі, як вишня, в небеса росте.

 

Щастя, нам здається, ох, буяє квітом

Там, де нас немає, у чужій землі,

Та якщо й літає щастячко над світом,

То гніздиться, певно, у своїм селі.

 

Там, де похилились вишеньки додолу

Під молочні дзвони з поля череди,

Де з городу жінка повз сільраду й школу

Носить власну долю, як відро води.


Додав: miknech (27.11.2018) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1194 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 Asedo1949 • 19:31, 28.11.2018 [Лінк на твір]
Браво, п. Михайле! Прекрасна  тема.  Чудово  висвітлена. Читається  легко  із    задоволенням. Я  в  захваті  від  такої  розумної  і  розважливої  жінки. Таких  характерів  нам  зараз  дуже  бракує. З  повагою.
avatar
0
2 miknech • 21:39, 28.11.2018 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино. Подвійно приємно чути це саме від жінки.
avatar
0
3 Лілія • 07:42, 30.11.2018 [Лінк на твір]
Чудово. Перечитала декілька разів.  hlophlops
avatar
0
4 miknech • 22:07, 30.11.2018 [Лінк на твір]
Дуже радий, що сподобалось і дякую.
avatar
0
5 leskiv • 17:19, 01.12.2018 [Лінк на твір]
Як завжди, чудово! table-9
avatar
0
6 miknech • 22:07, 01.12.2018 [Лінк на твір]
Дякую щиро.
avatar
0
7 nasvictor • 20:38, 07.12.2018 [Лінк на твір]
Життєве. В тяжкій роботі в селі так минає життя. Сумна правда...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz