Розстріляю я у полі сильний вітер,
Розстріляю серед долі самоту,
Повернуся до загубленого світу,
Повернуся і себе у нім знайду.
Розтрушу себе, віднайденого, в люди,
Розтрушу себе, віднайденого, в світ,
Щоби крихти закотилися повсюди,
В кожну щілину, загублену між літ.
Загублюся між непізнаного світу,
Загублюся я у істину просту,
Щоб розстріляний воскрес мій сильний вітер,
І завіяв десь незриму самоту.
| 
та
у Вас 
0
