Кожен начальник - ворог

Кожен начальник – ворог,

Гнітить твою свободу,

Тож у душі ти – порох,

Що каламутить воду.

Тож у душі рокочеш

Вибухом і грозою,

А в кабінет ускочиш –

І похиливсь травою.

Гляне начальник – цяця,

Друг, що рідніший брата,

Знав би, яка ж то праця –

Вовка в траві ховати.

Котрий свободи збувся

Й статусу прагне – ворог,

Щоб перед ним хтось гнувся,

В травах сховавши порох.

Ворогом бути добре,

Ліпше, аніж травою,

Знаючи, що хоробрі

Всі лиш перед собою.

Думка шукає броду,

Гріється, як паяльник,

Прагне знайти свободу

Через звання – начальник.

Тільки так світ вже склався,

Й вітер про те нам свище,

Як би ти не здіймався,

Завжди хтось буде вище.

Тож запеклися сльози

В серці, неначе порох,

І вибухають грози:

- Кожен начальник – ворог.