КОЛОДІЙ

Колодій – примирень час,

То ж нехай частує нас

В кожнім серці та душі,

Щоб співали солов’ї…

Зимонько не злись, не вій –

Припини вже заметіль,

Бо наш рідний Колодій

Для Весни варить кисіль.

Не «блєни с ікрой і маслом»,

А вареники прекрасні –

З сиром, вишнею в сметані,

Хлопці щоб були ласкаві.

Бо ж магічні «колодки»

Всі дівчата вповивають,

В бісер з шовком розшивають,

Для коханих замовляють…

Чарівник наш Колодій,

Здійснювач дівочих мрій,

Що до серця прив’язали,

В квіти «колодки» убрали…

Сум запивши кисілем,

Й на Великдень парубки

Від коханих «колодки»,

Вмить замінять крашанки…

То ж співаймо всі пісень

Про новий весняний день,

Зиму проведім далеко,

Не лякала щоб Лелеку.

Бо прийде Великдень скоро

Забурлить весіль пора…

Й не одна щаслива пара,

Щоб дитинку вповила…

В Колодій просім прощення

В друзів, близьких та рідні,

Бо для цього час цей справді,

А не для гулянь й блінів…

Приберімо смуток в душах

Сім’ї разом всі зберім –

Час Великий Піст зустріти,

Й спокій й мир щоб був усім…

#поезія_Іванна_Осос

12.02.2020