Приснилося: удвох з тобою
Ідемо в наш осінній сад.
А там вирує листопад
І вабить дивною красою.
Прокинулася. Сліз потоки.
Ти десь далеко, на війні.
Там пекло в ці осінні дні.
А я гублю душевний спокій.
Чомусь згадалось, як ти радо
Садив дерева навесні.
Бентежливо було мені:
Улітку їх побило градом.
"Твій сад,- казала я,- морока."
А ти сміявся:"Буде рай.
Пахучих яблук урожай
Збиратимемо ми щороку."
Відтак пройшло багато часу.
Стоїть сумний, самотній сад.
Бреду я в ньому наугад,
Від злих думок немає спасу.
Але я не корюся лиху
І вірю, ти прийдЕш з війни.
Ми дочекаємось весни
І сад розквітне нам на втіху.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
у Вас 
0
