Вт, 05.11.2024, 07:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Вічний біль

Журавлі відлітають і гуси
Стануть також ось-ось на крило.
Тихо плаче сусідка - бабуся
За усім, що у неї було.
Хоч слізьми трохи душу розрадить,
Коли чує печальне курли.
Десь на луках отут в листопаді
Її діти в боях полягли.
Зашепоче старенька: ”Мій Павлик...
І Васильку - cиночки мої..."
Повернувся б один хоч журавлик
До матусі у рідні краї.
Журавлине курли розлилося
На ліси, на поля, на лани...
На бабусине сиве волосся
Дихав холодом вітер війни.



Додав: Did (29.10.2009) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2602 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 30
avatar
1 Viktorivna • 08:35, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Плакати хочеться від того горя. А зараз, навіть у мирний час, скільки матерів залишилось по селах, а діти у містах - теж забувають батьків.
Хороший вірш, пане Василю, примушує задуматися. mellow
avatar
6 Did • 18:41, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Оксано, що читаєте, розумієте, пишите відгуки.
avatar
2 Viktorivna • 08:37, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Вибачте за "опєчатку". Друкувала "ВІКТОРЕ", а получився Василь. Я ще поки що з клавіатурою на "ВИ". Вибачте, будь ласка.
avatar
7 Did • 18:46, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Нічого, - буває. Про кого думаємо, те ім'я і називаємо.
Помилявся подібним чином неодноразово я сам.
avatar
3 Марія • 09:50, 29.10.2009 [Лінк на твір]
По - осінньому так! Дуже глибокий вірш...І якраз актуально, з нагоди річниці визволення від фашиських загарбників...
respect
avatar
8 Did • 18:49, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Підмічено вірно. Мені приємно це чути від молодших за віком.
Дякую за коментар.
avatar
4 Katya • 13:18, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Десь читала, що тема війни уже вичерпала себе... і розізлилася. А біль, а втрати, а материнська скорбота - якби то хто вичерпав їх!!!
Дякую за пам*ять... smile
avatar
9 Did • 18:55, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Спасибі, Катю. Були, на жаль, у нашій історії події про які потрібно пам'ятати вічно.
avatar
5 Medbrat • 17:15, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Піднята тема гарно вами,
розписана життєво,щиро,
До сліз довела мою маму,
най будем жити ми у мирі up
avatar
10 Did • 19:02, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Щиро вам вдячний, Олександре, за поетичний коментар і добрі побажання всім нам.
avatar
11 COCODE • 19:33, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Війни нема. А скільки болю
Живе у серцях матерів.
Живуть вони тепер журбою
І в небі просять журавлів :
Щоб хоч один з синів вернувся
Ступив на батьківський поріг.
Сльзи течуть з очей рікою
Нема у небі й журавлів.

Гарно Вікторе. Як завжди respect

avatar
18 Did • 04:45, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Михайле.
avatar
12 Nemo • 19:45, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Неодмінно 5.0. Додаток в Приваті. respect
avatar
19 Did • 04:49, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Якби раніше прочитав ваші зауваження, то не робила б подібних Світлана.
Щиро вдячний вам, Олександре, за підказку.
avatar
13 svetakedyk • 20:12, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Ви змушуєте мене плакати, а я хочу сміятись. Хочу у душі матерів бачити мир і щастя. Розумієте, мир і щастя - це те, що ми маємо пам'ятати. Людина маэ жити теперышным будуючи майбутнє. Тому головне більше не допускати, навіть думки зі словом війна....
avatar
20 Did • 04:54, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Тілкьки коли будемо пам'ятати про це, а не забувати минуле, у нас буде світле майбутнє.
Дякую, Світлано.
avatar
Йде плачучи мати закуреним полем,
Шукає синочка, кровинку свою,
Але вже живого не знайде ніколи,
Бо він за Вкраїну поліг у бою.

Ступає на землю, що кров’ю залита,
І дивиться пильно на мертві тіла –
Розстріляні хлопці лежать, наче сита...
Та рідну дитину і тут не знайшла.

А син її плаче і стогне від болю,
„Ой мамо, рятуйте!” Та мати не йде,
Не знає, де син, і все ходить по полю,
А німець людину на розстріл веде...

Війна вже скінчилась, вертають солдати,
І бачать, як жінка самотньо стоїть,
В очах її сльози, бо жінка ця – мати,
Яка все ще вірить синочка зустріть...

Це старий мій вірш.... Ми тут з Вами перегукуємося... Гарно дуже....

avatar
21 Did • 04:59, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Спасибі, Катю. Поруч із моїм віршем, ваш вірш у коментарі звучить, наче перекличка пам'яті.
Спасибі вам.
Бачу, що людям різних поколінь минуле болить однаково.
avatar
22 Did • 05:02, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Поруч із моїм, ваш вірш у коментарі звучить наче перекличка памяті.
avatar
15 Sofi • 22:20, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Гарно, пане Вікторе!
От би ще наголоси не заважали... тобто їхня рухливість...
avatar
23 Did • 05:08, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Вдячний вам, Софіє, за увагу. Уже думаю, буду виправляти.
avatar
16 octava • 23:57, 29.10.2009 [Лінк на твір]
Дуже гарно.
Вітю, як собі хочете, а мусите переглянути деякі моменти, бо Вам не личить рівнятися на початківців. У рядочку "зашепоче старенька" бракує одного складу, проситься "зашепоче старесенька..."
І, може:
На бабусине сиве волосся
Дихав холодом вітер війни.
avatar
24 Did • 05:18, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Спасибі вам, Світлано, за ваші зауваження-застереження. Вже бачу все сам, тому відразу погоджуюся з вами.
avatar
Весна бузковим цвітом буяла у саду,
Чекала зустріч з літом – зустрінула біду.
Принесли літні грози з далекої війни,
Журби підступні сльози у материнські сни.
Принесли розставання, надію у вікні,
Молитви повні ночі, тривоги повні дні.
Їй вістку про загибель приніс з собою сніг,
А разом з нею фото – його веселий сміх,
Немов говорить: “Мамо, не вірте, я прийду”,
І материнське серце повірило йому.
Продовжує чекати в надії ночі й дні,
Так вірити, як мати, спроможні лиш святі.
avatar
25 Did • 05:19, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Олександре, за віршований коментар.
avatar
26 Katya • 12:13, 02.11.2009 [Лінк на твір]
Олександре, та це ж не коментар, а прекрасна поезія. Дякую!!!
avatar
28 Did • 16:45, 04.11.2009 [Лінк на твір]
Сподобалося, що ви згодні зі мною.
avatar
5!
avatar
29 Did • 16:45, 04.11.2009 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
30 spydut • 17:37, 02.10.2021 [Лінк на твір]
А життя - це горе і радість . А життя - молодість ... старість ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz