Осінь ходить уже так близько, Дише в спину холодним дощем, Прикрашає пожовклим листям Нашу молодість, мов вінцем. Якщо страшно, тоді сховайся, І приборкавши смуток свій, Не почуєш - «Не переймайся!», А чекатимеш інших подій. І закутавшись в ковдру теплу, Пий заварений м’ятний чай, Залишивши кохання пекло, Поселяєшся в звичок рай. Жовтий лист починає падати, Силу вітру спіймавши за мить, Час спливає, цьому не завадити Ось чому біля серце щемить. Осінь просить злітати з нею, Дні пильнує, та сіє печаль, І все більше плинеш душею В неба чистого синю вуаль.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
