=== По сліду === За щастям доля веде вслід Мене з дитинства без упину. За ним ступаю слід у слід І споглядаю щастя спину. Ніяк його не здожену, Щоб доторкнутися рукою. Неначе риба в глибину Тікає, блиснувши лускою, Воно від мене вдалину Живою мрією людською. За щастям доля веде вслід Мене з дитинства без упину. За ним ступаю слід у слід Слідами батька - перед сином…
Шкода, Андрію, минулого, це правда. Хоч і не соромно перед людьми за прожиті рокі, але, якби була змога, пережив би зараз їх дещо по іншому, і знаю чому, проте, це вже окрема тема, час від часу, ти, я бачу, відчуваєш, що вона хвилює мене. Дякую тобі за коментар.
Оксано, щастя поруч, точно, навіть бачу його, але, може й правильно говориш, відчути, доторкнутися до нього, порадіти йому в повній мірі ніяк чомусь не можу, на жаль. Мабуть, не я один.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
ivanpetryshyn:Проаналізуймо ваше запитання: 1.це- справді запитання: ви хочете знати- будь ласка, зробіть дослідження; 2.це- сарказм? причина? 3.для довідки: я перекладаю те, що мені до впод
у Вас 
1
