Все б’ється, б’ється чисте серце До неба кличе на уклін Безпристрасно увагу зверне Кристально світлий передзвін І закружляє дивне море У хвилях вітру назорі Усе сповіщено, блаженно Прості, одвічні папірці У крихтах пам’яті збагненно: Рука малює по воді У візерунках вічності – шалено І в посмішці загублено вогні Поміж супротив сили долі Життя віднайдено в весні І все ж мабуть воно клекоче У снах дитячих в майбутті Миттєва ніжність тіло згорне На щастя поцілунком обпече Розгубленість увійде в коло Туманом в невідоме утече Лиш полум’ям осліплений сьогодні Могутність правди зупинила лік В проваллі лютої безодні Душа врятована для всіх!
|