Ось лежу,і відчуваю,як світ цей покидаю, Рідний дім,подвір`я рідне Де колись я бігав,коли був іще малим, І незабуду я ніколи своїх рідних,і близьких людей а ви забутьте і неплачте більш за мною, Бо ще зустрінемось колись, І ось злетів я поміж хмари, Лечу сам незнаючи куди, Але вірю й добре знаю, Що це ангели ведуть мене туди, А ось яскраве світло засіяло, І мене торкнулося теплом, О боже як жиш тут красиво, Ні болю,ні страждань,ні інших злих думок, А скільки тут людей,і всі щасливі... І не говорять,а слова душі мені передають, Усе я хочу залишитись, І чую голос ,Не місце тобі ще тут, Потемніло все і зникло ,і знов я на землі.
Ухх..у тебе набагато сильніший вірш..Дуже сподобався ,люблю таку тематику.. А умене ще так собі..думаю з часом навчусь ліпше всеж таки це мій 3... І дійсно схожість є...
Ось ще прокоментую ваші слова 'Мушу сказати пару слів про цього вірша. Він написаний дуже давно, коли я ще в поезії була у "підготовчій групі", просто писала душею, навіть не замислюючись про рими і строфи, тому в цьому плані він недосконалий.' У мене зараз таж сама ситуація ,незадумуюсь над римуваням і т.д... А просто пишу від душі..
Тоді - вперед, не зупиняйся, шукай, пробуй, прислухайся до світу і людей навколо, а найголовніше - до своєї душі, вона тобі обов"язково підкаже вірний шлях - до себе справжнього...
Пане Юрію,звідки у сімнадцятирічного юнака такі сумні думки? У свої сімнадцять років, я теж писав,але писав про кохання , писав про правильність чи неправільність тих, чи інших вчинків.З Вашого твору я зрозумів ,що у Вас якісь дуже глибокі душевні переживання, якими Ви не можете, з якихось незрозумілих причин,поділитися з близькими Вам людьми. Послухайте одну пораду: у Вас одне життя на цій землі, не витрачайте його на на негативні емоції,якби не боліло всередині, якби не було прикро на душі,завжди є люди (батьки ,рідня) які готові розділити з Вами не тільки свято ,а й перші неприємності. В крайньому випадку, я думаю тут,на сайті , Ви завжди знайдети добру пораду, чи потрібні слова.У Вас в житті ще все попереду ,але запам*ятайте одне: Якби погано не було на душі,якби важко було у вирішенні труднощів -обіцяйте : ніколи не опускати руки ,ніколи не здаватися і завжди вірити. А щодо твору -пробуйте ,шукайте, а ми своїми порадами всім допоможемо.Щось таке у Вас є. :yes:
Дуже дякую! Щодо поради я вже це ісам давно знаю і стараюсь ніколи неопускати руки,томущо є дісно рідння,вірні друзі(але нетакі друзі що за фляшку продадуть..)))....) А те що я сімнадцятирічний неозначає,що мені тільки гульки вголові.Просто насвої роки хоч і невеликі,багато чого пережив,і знаю життя ,хоча мої однолітки цього напевне деякі незрозуміють,бо ще фігньою страдають. Ну якось так..) І щераз спасибі що підтримали..буду старатися і вчитися ліпші вірші писати..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
:yes: