Буває часто, що земній спокусі бездумно осудити, вдасться той, хто думає: в гріха похитнім русі не закрутився. Боже мій, загой серця оті, що мислять: ми святі є!- і вірять:не зробили хибний крок... як небо з них облуду ту омиє? Як важко ще життя їм дасть урок! Я бачила п"яничок і повію, я чула їх проболене нутро... Крізь лід гріху, як первістки зимою, з них покаянням кільчилось перо.
|