за часив Франца Юзефа,
на мнясниці,
ґазди сиділи в курчмі,
гувурили-дибатували,
бу житя добри знали.
при кварті укувитуї,
в стопки налитуї.
хтось ся пу сьвіті нахудив,
ни з їдного пʼєца хліп їв,
хтось при войску служив,
ни їден рік, а- шісьць-
во така вам нині вісьць.
хтось був в Кошицях,
хтось- в Прешуві,
хтось- в Прешбурґу,
а хтось- в Пешті,
ни їдні схудив чобути
чи мешти.
їден служив в кавалєрії,
в гусарах, мав добри райтуляти
на куни`,
довгі дни.
йго вчили їздити на конях-
най їх возьми гріх!
пу сиредині дзіцирпляцу,
стуяв си пан вахмайстир,
в єдні руці тримав куня`
на довгім шнуру,
а в другі- довгий бич-
скричит "вйо!",
ту ни хнич.
кінь си гунив дувкола,
чи- дриндом, чи-цвалом,
то була страшенна школа!
рас вахмайстир бив пу куні`,
а рас- пу жувніру,
пу тих дупасованих гусарских нугавках,
так буліло, шу хлоп аш чуть ни плакав.
так влупив, аш ся сьвічки
в вочих засьвітили-
на то треʼ мати сили-
шуби го так Матінка Боска скарала!
аш жувніруви шкіра злізала.
али мусів затиснути зуби
і тирпіти, бу би і так ніц ни пумугло,
війско- ни дубро,
там ся з вуяками ни шлясували-
волю і свубоду лумали.
вихилили си пу пухарку пальонки,
пувитягали дуганчики,
набили си глиняні файки
грубо пукраяним бакуном,
закусили варивами і зило`м.
а другий пувів,
шу був найліпший в абтайлюнґу,
го зрубили фрайтром,
а потим- капральом,
і си служив, як той пан,
і ся чув биз жалю.
вшитки мали му салютувати,
а як бесідували,
на аб ахт мали стуяти.
бу, як нє, ту того міх
пу писку вибити,
і ані му вулос з гулуви
би ни впав-
кожин вуяк то добри знав.
кухар пану капралу
набирав варихом
їдло густійши,
і шуби було мняса більши.
австрийске войско
було найліпши в Ївропі,
а скіки там було
лемківских хлопів!
нє!- казав другий:
кузаки йшли кулись
на кушицку войну,
рузбили мадярів,
а австріяки їм ради ни дали-
ни добри вуювали.
цивілісти ніц ни можут знати-
то- бортаки!
а, во- японці,
як вуювали в рускі стуронці,
піт Порт-Артуром,
ту руских пубили,
хоть то- нарід дрібний,
али - сильний і стійкий.
японців ся і китайці буяли,
хоть тьму-тьменну вуяків мали.
їм пувідали, шу кітайскі баби
рудили пʼятиро дітий нараз-
-шо то ви плитети?
чи розуму ни ймети?
їден ту був в Гамириці,
і ї всю убʼїхав,
бу шукав руботи,
а її ни було-
ні- в шапах, ні- в майнах,
ні- на фармах,
і видів там чуда задармо.
і- чорних, і- чирвених індіянців,
і- жовтих кітайців,
і- японьців, і- курейців,
і- людий зі всіх країв,
з ними жив, і з ними їв.
був той хлоп в Бруклині,
кулу Нев-Йорку,
там, китайців- аш задужи,
мали свої риставрациї і сальони,
і ше прали вуни лахи,
і так добри, як ніхто-
мали гроші за то.
зацікавили їх індіянці,
чи- чисто чирвони,
як калина?
а той пувів, шу нє:
шкіру мают кульору міді,
і багато з них є бідні,
мают вулося чорни, прусте,
а буруда хлопам ни русте,
їм гулитися ни тре.
деякі з них, як цигани,
али ходят, як всі люди,
хтось чистіший,
а хтось брудний.
багато з них пу лісах і пу стипах,
лапают різну зьвірину,
їдят мнясо, мнясо і прудают,
али багато з них пʼют.
в шинку кубас ни мали,
ни мали і сала,
бу закон курчмарів
свинину заказуї,
і ся таке мнясо
в курчмі ни пуказуї.
закусували силедцем,
куском цибулі
з уливом лляно`м.
випили си,
закусили
і пішли дудом.
а в ниділю,
ту ше мали гудаків,
шу ся мугло танцювати,
бу ни було руботи
кулу хати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас