Ой, як не гоже!.. Як не гарно... Зашить би клятії вуста за те, що вчора, в дупель п’яний, гаранту написав листа… Згадаю – сам собі не радий… Утік, напевно, розум мій!.. Почав зі слів – не діждеш, гаде, ти Україну у ярмі! А потім понесло… Поперло… Неначе з ланцюга зірвавсь! Кажу, годуй ті «денеери» з свого мільярду! Щоб ти всравсь! А я заробленого хліба не дам падлюкам ні шматка! Ти хоч припни мене на дибу – не дам ні гривні мудакам! Тут тільки здихалися «ригів»! Нема чим залатати дір! А ти неначе той барига у злодіїв купуєш мир! Ще трохи, бляха, і зіп’юся! За що торкнешся – все гниє! З таким життям моя Маруся вже й по суботам не дає! Скажи, навіщо нам причепи, що пхає ботоксний царьок ?! Чи нам кацапські треба «скрепи»?! Чи тричі проклятий «совок»?! Начорта той «особий статус» тим, хто вганяє нас в гроби?! Чи в тебе люди – хто з Донбасу, а решта - бидло і раби?! Не діждеш!.. Далі, замовкаю… Бо на тверезу - не з руки… І сам не думав, що бувають такі цікаві матюки…
Добрий вірш. Поділяю думки літ. героя. Дякую, пане Ігоре.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
