Грузчик Міша із сім"єю, У неділю зранку, мусів бігти до музею, Жінки-забаганка. Подивитись на фігури, везені з столиці, майже всі мініатюри, деякі лиш лиця. Мішу жінка потягла, Аж до Казанови, І торочить почала, Ай да ніс,а що за брови. -"А ти знаєш милий мій, що то за статуя"? Славнозвісний-це бабій, вродженець феньшуя. По нім сохли усі баби, мов кочан капусти, а він тільки був і радий, жодну не пропустить. І сказала тут дружина, вголос,?чи до Мішки?, ех...!такого би мужчину, і мені у ліжко. І пішла дивитись "вал", що стояв за рогом, та почула криків шквал, чоловіка свого: І навіщо тобі здався, в ліжко гульвіса? Хтів підняти та й уср...ся Він важкий до біса.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
