На дотик, набосо і, навіть, нагOло
Ковтнути всім тілом п"янкого тепла.
Звучати у небі окриленим соло,
Бриніти потоком дзвінким джерела!
Упасти на квіти сльозою- росою,
3імліти від сонячних пестощів дня.
Умитись блакиті живою водою,
Bтекти у вишневі сади навмання!
Горіти огнями магічно, шалено,
Вершити віночок, кохатись в траві!
Мої "На Купала" цвітуть незнищенно-
Я- діва, я- Лада у білій рястві!
Бо літо...! Бо воля...! Бо стільки розмаю!!!
Любові крило доторка небосхил!
Я серцем далекі сузір"я читаю-
Шукаю оте, що дає творчих сил
Збудити усе моє сенсорне тіло,
Що від волосинки до кінчиків п"ят.
На дoтик, набосо і, навіть, нагOло
Напитися з літа kохання і свят!
у Вас 
0
