Хто ти?
Хочу тебе зрозуміти, Де ти береш тії квіти, Де ти береш ті світанки, Що зігрівають із ранку? Що ти зробила зі мною? Ходжу, неначе весною, І посміхаюсь стороннім. Тануть засніжені скроні. Хто ти? Якими вітрами? І чи надовго із нами Будеш як сонячний промінь, Що зігріває долоні?
Додав: kopylovasvitlana (25.07.2012)
| Автор: © Копилова Світлана
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2004 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): ВІРШІ ПРО КОХАННЯ , Копилова Світлана , знову віршувать
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА